Перший по тривалості керівник Управління робіт Миколаївського торговельного порту

Більше 30 років, а саме з 1885  по 1917 роки і 4 місяці в 1920 році, працював на керівних посадах в Миколаївському торговельному порту (МТП) Лоренц Карлович Юстус (19.06.1855-27.10.1925).

Молодим інженером приїхав він до Миколаєва, де тільки почав розбудовуватися комерційний порт. Його призначили помічником (заступником) Д.Д. Гнусіна - начальника по управлінню роботами Миколаївського комерційного порту.

З 1893 р, коли Д.Д. Гнусін їде з Миколаєва, Л.К. Юстус стає беззмінним начальником цього Управління. З 1909 по 1913 р. Л.К. Юстус був ще й начальником (завідуючим) МТП, тобто #першим і единим керівником двох Управлінь порту – адміністративного і будівельного.

Народився в Росії, у Саратовській губернії, у селянській сім’ї вільних німців-поселенців лютеранського віросповідання.

Освіта: С.-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення.

На державній службі з 1880 р. У 1905 р. став інженером 5 кл. та отримав чин дійсного статського радника, мав заслужений дворянський титул. 

З 23.06.1898 по 01.05.1917- начальник робіт МКП, начальник Управління робіт МТП.

З 1909 по 1913 - завідувач (начальник) МТП.

З 1904 по 1917 Юстус Л. К. також керував будівництвом портів: у Херсоні, Скадовську та Хорлах.

З 1917 по 1925 - наукова робота по портобудівництву при Міністерстві Росії, а потім Наркоматі СРСР.

Нагороджений орденами: Св. Анни 2-го ст. (1903),Св. Володимира 3-го ст. (1909), Св. Станіслава 1-го ст.(1914), медалями.

Був одружений з Юстус (у дів. Кондирєва) Наталією Іосафовною та із Кланг Марією Олександрівною. Дітей не мав.

На період його роботи в порту припадає побудування перших головних портових споруд – Гранітної набережної (1890), Каботажного молу (1893), стаціонарного елеватору (1893), за його керівництва - придбання #перших криголамів (1891, 1901), поглиблення каналу до 25 фут. (1902), подальша механізація, електрифікація й модернізація та розширення порту (із початку ХХ ст.). Усе це призвело до значного збільшення вантажообігу МТП і вихід його на #перше місце серед портів країни по експорту хліба (перед 1914 р.).

Слід додати, що з 1904 по 1917 р. Л.К. Юстус був #першим, хто керував об’єднаним Управлінням робіт Миколаївського й Херсонського портів. А з 1914 р. він був призначений керувати будівництвом портів у Скадовську й у Хорлах. Тут він був теж #першим.

 Віньєтка Управління робіт Херсонського порту. Л.К. Юстус посередині зверху. 1914 р.

Відомо, що Л.К. Юстус був прогресивним, демократично налаштованим керівником. Під час революційних подій 1905 р. він виступав за «необхідність запровадження цехів для суднових матросів і кочегарів» і за «введення розрахункових книжок при наймі, з точним позначенням усіх умов і грошових виплат».

Усе життя Л.К. Юстус займався науковою й дослідницькою роботою, був у керівництві Миколаївського осередку Руського технічного товариства.

Він приймав участь при побудуванні в Миколаєві #першої громадської бібліотеки (1894), #першого водопроводу (1895), #першої трамвайної дороги на кінській силі (1897), одна гілка якої доходила навіть до причалів порту, писав наукові статті. Господарськими справами Миколаївської спільноти Л.К. Юстус займався постійно, перебуваючи членом багатьох громадських товариств, а також бувшим обраним депутатом (гласним) міської Ради в 1913-1916 рр. Цікаво, що його прізвище в списку, що не за алфавітом, стоїть #першим.

Л.К. Юстус був творчою людиною, поєднував у собі здібності талановитого інженера, успішного керівника та свідомого громадського діяча.

Його внесок у побудову й розвиток багатьох міст та портів Півдня України слід достойно оцінити нашим сучасникам.